За словами Андрія Сташківа, заступника міністра освіти і науки, у МОН уже розробили державний стандарт старшої профільної школи. Але перш ніж його презентувати на широкий загал, планують обговорення документа з експертами (нещодавно МОН запрошувало до спільної роботи представників громадськості та освітніх експертів).
Після обговорення з експертною
спільнотою на основі стандарту будуть готувати концепцію реформи старшої школи.
Як зазначав Дмитро
Завгородній, заступник міністра освіти і науки,
про всі результати своїх напрацювань будуть інформувати громадськість та, як і
стандарт старшої школи, обговорювати основи концепції з експертами.
Якщо реформа старшої школи має
стартувати у 2027 році, то, за прогнозами Дмитра Завгороднього, до 2025 року
треба визначити “правила гри”, тобто виконати всю домашню роботу на місцях, аби
чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, які вчителі в ньому
викладатимуть, за якими профілями тощо.
На думку Андрія Сташківа, так
само у 2025 році доцільно почати пілот старшої
школи (ця ідея ще буде обговорюватися з
експертами).
“Фінський
уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування
старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку,
– додав Сташків. – Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо
інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову”.
Також Дмитро Завгородній
передбачає, що навіть після 2027 року, до якого всі школи мають визначитися зі
своїми новими статусами, певним закладам освіти знадобиться перехідний період.
МОН планує підготувати для них альтернативні варіанти реорганізації, оскільки
одного механізму, який підійде всім закладам освіти, буде недостатньо.
“Нам
треба врахувати чимало чинників. Передусім на реорганізацію шкільної мережі
впливає демографічна ситуація, адже через 5–10 років учнів буде менше, ніж
зараз, через скорочення населення України, яке почалося ще до повномасштабної
війни. Також впливає міграція населення через війну, а це дуже важливо для
планування на рівні громади, області та МОН, – додав Дмитро Завгородній. – Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше
учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в
наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови
ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій”.
Тобто потреби шкільної мережі у
2030 році та у 2040 роках будуть різні, прогнозує Завгородній: “Буде багато винятків у різних містах та в різних
місцевостях. Сподіваюся, що в найближчі пів року ми зможемо знайти конкретні
відповіді на ці питання, а до 2027 року впровадимо якісні пілоти – бо ситуація
з ліцеями в Києві й на Херсонщині буде відрізнятися. Тому для кожної окремої
ситуації треба буде шукати винятки, створювати різні правила, але ці правила
мають привести нас до гармонійної ситуації ближче до 2030–2040 років”.
Яка “нормативка” для реорганізації старшої школи вже готова
Наразі для реформи старшої школи
готові 5 положень про ліцеї, які Кабмін затверджував із 2019 року.
Положення про науковий ліцей визначає, що:
· заклад освіти провадить освітню діяльність, спрямовану
на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової й науково-технічної
діяльності;
· є юридичною особою та діє на підставі власних
установчих документів;
· може утворюватися закладом вищої освіти;
· забезпечує здобуття базової середньої освіти або
повної загальної середньої освіти (тобто початкової школи в його складі немає).
Для реорганізації спортивних ліцеїв у Кабміні прийняли постанову, яка вносить зміни до попереднього
положення про заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю зі
специфічними умовами навчання. Відповідно до постанови спортивний ліцей – це
заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного
профілю одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або
окремих її рівнях.
Положення про мистецький ліцей визначає, що:
· це заклад спеціалізованої мистецької освіти, який
забезпечує здобуття початкової й профільної мистецької освіти одночасно зі
здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях;
· може бути музичним, художнім або хореографічним
(класичного балету);
· навчання в мистецькому ліцеї складається з двох
компонентів: загальноосвітнього та спеціалізованого мистецького.
Відповідно до положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний)
ліцей:
· це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує
здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно зі здобуттям
базової та/або профільної середньої освіти;
· до складу ліцею може входити філія, що забезпечує
здобуття базової середньої освіти.
У положенні про ліцей ідеться:
· що це заклад загальної середньої освіти, який
забезпечує здобуття профільної середньої освіти;
· залежно від засновника може бути державним,
комунальним, приватним чи корпоративним;
· за рішенням засновника може забезпечувати здобуття
початкової освіти, базової середньої освіти;
· учні вивчають профільні навчальні предмети
(інтегровані курси);
· використовує в освітній діяльності одну освітню
програму на рівні профільної середньої освіти;
· академічний чи професійний напрям визначається
освітньою програмою ліцею;
· може мати у своєму складі позашкільний підрозділ,
пансіон, кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих
курсів), лабораторії, філії.
Положення про ліцей передбачає, що
в цих закладах середньої освіти учні зможуть вчитися за профілями. І це якраз
новація реформи старшої школи. Бо, приміром, мистецькі, військові чи спортивні
заклади освіти працювали й раніше, але мали статус спеціалізованих шкіл, який
тепер замінюється на ліцей певного виду.
У Законі України “Про освіту” йдеться про два напрями профільної
середньої освіти, за якими можуть працювати ліцеї:
· академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом
профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з
урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на
продовження навчання на вищих рівнях освіти;
· професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту
освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти та професійно
орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Нагадаємо, що ще змінилося після
прийняття згаданого закону:
· концепція НУШ передбачала,
аби забезпечувати профільність, ліцей має мати мінімум 4 класи на паралелі, у
кожному не менше ніж 25 учнів (ці засади закріплені й у Законі “Про повну загальну середню освіту”), а за
законом 2021 року дозволяється не менше двох класів за трьома профілями, про
мінімальну кількість учнів не йдеться;
· початкова школа мала функціонувати як окрема юридична
особа або як структурний підрозділ гімназії, гімназія та ліцей як окремі
юридичні особи (без початкової школи у своєму складі), натомість закон
передбачає, що ліцей може бути окремою юридичною особою, у якому може бути
навчання на початковому та базовому рівнях, тобто в ліцеї можуть вчитися учні з
1 по 11(12) клас;
· також закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв у містах та громадах із населенням менше ніж 50 тисяч осіб (така норма передбачала, що старшу школу утримує потужна громада, яка дійсно зможе забезпечити заклад освіти необхідною матеріально-технічною базою, лабораторіями, за потреби – гуртожитками).